Класна година

                                       

"Безпека дітей в Інтернеті" 

Сьогодні на уроці ми розширимо знання про безпечний Інтернет. (слайд 1) 

То ж згадаймо, що означає слово «безпека», яке лексичне значення цього слова, яку роль відіграє це слово у вашому житті. 
Відповідь учня: безпека – це щось нас попереджає, застерігає пропонує виконувати завдання так, а не інакше. Безпека відіграє важливу роль в нашому житті. Безпека – це правила поведінки на воді, на льоду, з електричними приборами, піротехнічними засобами і т.д. і т.п. 

Вчитель: до нашого уроку використаємо епіграф: (слайд 2)

Безпека – це життя людини,

Безпека – це наше майбуття. 

Прийміть до серця світ природи – 

Прекрасне буде всіх життя! 

Ми з вами на уроці більш детально розглянемо тему «Безпечний Інтернет». 

Мета уроку: розширити й поглибити знання про безпечний Інтернет. 
Задача: навчитися відрізняти безпечний Інтернет від небезпечного та захищати себе від небезпеки в Інтернеті. 

У давні часи, щоб отримати якусь інформацію про країну, життєвий статус про її народ та інше, люди використовували листи. (слайд 3) А листи відправляли човном, пароплавом. «Доставка» інформації тривала місяць – півроку. Потім стільки ж люди чекали відповіді. З появою літаків на відправку листа і відповіді чекали вже не 2 місяці, а 2 тижні. З появою Інтернету лист відправляється і отримується відповідь через кілька секунд.

У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільних телефонів, а школярі, можливо, не розуміють, як без цього жив світ 20 роки тому. 

На початку 1996 року по всьому світу нараховувалось 30 млн. користувачів Інтернету. 

У даний час Інтернетом користується 710 млн. людей. Найбільше зростання користуванням Інтернетом відбувається серед молоді. 

У всьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Вони широко користуються мобільними телефонами, включаючи пересилки МSМ і SМS, шукають інформацію на Інтернет- сторінках (повідомлення чи біографію письменників, композиторів, спортсменів та інших видатних людей), розвивають свій кругозір знань (шукають в Інтернеті ребуси, шаради, кросворди, головоломки та інші розвиваючі завдання для вивчення якої-небудь теми). Прочитують письменників твори, мають гарну підготовку до кожного уроку різних предметів. 

Можна цікаво підготувати виховні чи інші класні, шкільні та позакласні заходи, які мають позитивні результати у вихованні молодого покоління. Можна ретельно самостійно підготуватись до іспитів (старшокласникам). Брати активну участь в електронних конкурсах, олімпіадах, конференціях… не тільки міських, обласних, але й у Всеукраїнських, Міжнародних. Школярі пишуть листи та відправляють їх через електронну пошту, створюють свої блоки, спілкуються в чатах та соціальних мережах, обмінюються музикою та фільмами, обговорюють проблеми в форумах, розвиваючи своє мовлення, пам’ять, використовують веб-камеру, skype, та грають в онлайнові ігри. 

Ніколи раніше не було так легко, швидко та зручно знайти людей будь-якого віку, соціального статусу, статі, національності, рівня досвіду й дискутувати ними на якісь завгодно теми, що є цікавими для певних груп. Це більш стосується телевізійної передачі «Жди меня», яка включає в себе канали Росії, України, Молдови. 

Безумовно, Інтернет є не тільки безпечним, але й небезпечним. 

Що найстрашніше? (слайд 4) Ні, це страшно, але є різноманітні антивірусні програми, що захистять комп’ютер.

Надмірне перебування дітей за комп’ютером може призвести: до ізоляції сором’язливих дітей, відволікати їх від інших видів діяльності, таких як виконання домашньої роботи, заняття спортом, сон, спілкування з іншими дітьми, особливо нецензурною лексикою. (слайд 5) 

В Інтернеті швидко розвивається злочинне спілкування. Агресивно налаштовані особи у своїй діяльності. Вони розповсюджують віруси, торгівлю людьми та дітьми через онлайн, розповсюджують фільми з насильства та жорстокості над неповнолітніми, порнографії, зокрема, дитячої, залякування та приниження. Намагаються залучити неповнолітніх дітей до наркотичних засобів, суїциду, міжнаціональну та релігійну ворожнечу, расизм, фашизм, молодіжну агресивну течію, ігрову залежність з негативним змістом.

Небезпечні в Інтернеті контакти з незнайомими людьми та зустрічі з ними в реальності. 

Діти молодшого та середнього віків повинні користуватися сімейною адресою електронної пошти, а не власною. Проте власна кореспонденція має залишатися у сімейній папці вхідних повідомлень, щоб батьки могли перевірити і застерегти вас, діти, про підозрілі на вигляд повідомлення. Також можна попрохати провайдера, які варіанти сімейних облікових записів електронної пошти він пропонує, та розглянути можливість використання фільтрів електронної пошти, що запобігає надходженню спаму. 
Це є актуальною проблемою в даний час, тому не потрібно приховувати від батьків свою зайнятість в Інтернеті. 

Переглянемо відео про інтернет та його небезпечну інформацію. (слайд 6) 
Ви добре знаєте, що в Інтернет – це легкий спосіб для знайомства. (слайд 7) Зараз ми з вами переглянемо відео "Історія одного знайомства". 

Повторимо правила безпеки в Інтернеті дітей. (слайд 8) 

1. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятий час роботи в Інтернеті і сайти, до яких можуть заходити діти. 

2. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи. 

3. Не давати нікому, крім батьків, свої паролі, навіть найближчим друзям. 

4. Якщо знайшли якусь інформацію, що турбує дітей, потрібно негайно сповістити про це батьків. 

5. Якщо отримали лист, який містить лайливі, нецензурні слова, негайно сповістити батьків. 

6. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків. 

7. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбуватися в громадському місці й у присутності батьків. 

8. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила. 

9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті. 

10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

 (слайд 9) 
Безпечний Інтернет

Не можу уявити 
Життя без Інтернету, 
Що всі куточки світу 
Заплів в свої тенета. 

Лиш кнопку я натисну – 
Відкриються в вікні 
Новин велика збірка 
І правила, й статті. 

Встають переді мною 
Найвищі в світі гори. 
Ліси стоять стіною, 
Хлюпочуть хвилі моря. 

Я побуваю в шахті 
І в космос піднімуся. 
З подругою в контакті 
Я легко поділюся. 

Та є у «павутині» 
Картинки не хороші, 
І сайти підозрілі, 
Настроєні вороже. 

А є й такі там сайти, 
Мов вовк в овечій шкурі – 
Поки їх розпізнаєш, 
Вони тебе обдурять. 

Учись добру в мережі, 
Шукай знання й новини, 
А сайти злі, що брешуть, 
Обходить ми повинні. 


Життя людини – це найдорожчий Божий дар на Землі. (слайд 10) 
Будьте обережними з безпечним Інтернетом! 


Додаток 1 

Інформація-підказка для батьків

- Встановіть правила використання комп'ютера в сім'ї; 
- час, проведений за комп'ютером, має бути обмеженим, щоб не шкодити здоров'ю; 
- комп'ютер має стояти в кімнаті, якою користуються усі члени сім'ї, наприклад, у вітальні. Бажано, щоб біля дошкільнят під час використання ними Інтернету знаходився хтось із дорослих; 
- доступ дітей дошкільного віку до Інтернету повинен бути обмеженим знайомими сайтами, що заздалегідь визначені батьками. Більш досвідчені діти можуть шукати знайомі сайти за допомогою меню "Вибране" у веб-браузері. 
- чат-кімнати та інші види публічного онлайнового спілкування є непідходящими для дитини (тому що дитина не знає, хто насправді знаходиться по той бік екрана). Адреса електронної пошти, використовувана у цьому віці, має бути спільною сімейною адресою електронної пошти. 
- Узгодьте з дітьми, яку особисту інформацію вони можуть розміщувати в Інтернеті, а також розкажіть їм про ризики, пов'язані з розкриттям такої інформації. 


Додаток 2 

Підказки для дітей 

- Використовуйте контрольовані чат-кімнати та завжди залишайтеся в публічних зонах чат-кімнат; 
- ніколи не погоджуйтеся на зустрічі зі своїм онлайновим другом, якщо в реальному житті ви не знайомі; 
- ніколи не давайте про себе інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах, дошках оголошень, реєстраційних формах і персональних профілях, а також при участі в онлайнових конкурсах; 
- не завантажуйте програми, музику або файли без дозволу дорослих, вони можуть містити шпигунські програми та віруси. Спільний доступ до файлів, отримання текстів та картинок з Інтернету може порушувати закони про авторські права; 
- захистіться від спаму, не давайте свої адреси електронної пошти, не відповідайте на "сміттєву" пошту та використовуйте фільтри електронної пошти; 
- не відвідуйте сайти з порнографічним та агресивним змістом, це негативно впливає на дитячу психіку та спотворює світосприйняття; 

- розповідайте батькам, якщо хтось в онлайні примушує вас почувати себе незручно або налякано, робить огидні пропозиції. І не бійтеся бути покараними, навпаки, такі дії дозволять батькам проявляти до вас більше довіри під час користування Інтернетом. 

       Перший урок

«Немає кращої землі ,ніж та ,що зветься краєм рідним!»

Мета: сприяти розширенню світогляду учнів ; продовжувати ознайомлювати дітей із національними символами України — прапором, гербом, гімном; закріплювати їх знання про рідний край; формувати почуття любові до рідної землі, гордості за неї; розвивати мовлення; виховувати доброзичливість; патріотичні почуття і повагу до Батьківщини та державних символів.
Обладнання : герб, прапор України,свічка, індивідуальні картки, кліп Ассоль «Вкраїно моя!»
ХІД
Вчитель:

Сьогодні, друзі, зустрілися ми знову.
Про Україну дорогу ми поведем розмову.
Про теплий, рідний, любий дім,
Про те, як затишно у нім,
Про мову ніжну і барвисту
І про криницю в полі чистім.
— Я хочу сьогодні запалити свічечку, яка буде символом нашої любові до рідного краю. А у ваших сердечках запалає маленький вогник гордості за те, що ви українці. Ви цей вогник повинні пронести через усе життя. Тож будьте чесними, розумними, гордими, любіть свою матінку Україну.

Вчитель запалює свічку.

Вчитель :Чи знаєте ви ,що таке Батьківщина?(Відповіді дітей)
Кожна країна обов’язково має свої символи. Що таке символи?
Діти. Символи — знаки, пізнавальні прикмети.
Вчитель. Давайте досконаліше ознайомимося із символами нашої держави. Назвіть національні символи України.
Діти. Державний Прапор України, герб, гімн України.
Вчитель показує Державний Прапор України.
Вчитель. Прапор існував з давніх часів. Спочатку прапор був трикутної форми. А потім змінив свою форму. Якої форми сучасний прапор?
Діти. Прямокутної.
Вчитель. Якого він кольору?
Діти. Синьо-жовтого.
Вчитель. Давайте поміркуємо, чому саме ці кольори було вибрано для нашого прапора? Що означає жовтий колір?
Діти. Жовтий колір — колір сонця, колір хліба — зерна, яке дає життя всьому на землі.
Вчитель. Із чим асоціюється блакитний колір?
Діти. Це колір неба, колір води.
Вчитель. Ось чому український народ вибрав ці кольори для свого прапора.

Учень 1.
Синій, як море, як день золотий -—
З неба і сонця наш прапор ясний.
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.

Вчитель. У давні часи люди використовували символічні знаки. Це були хрести, ромби, квадрати, пізніше — квіти, зброя, тварини. Слово «герб» означає символічний знак держави, який зображують на прапорах, монетах, печатках, документах.

Учень 2.
Знак країни головний —
Це тризубець золотий.
Він як сонце в небі синім,
В ньому слава, в ньому сила,
В нім священне слово « воля »,
Що рятує від недолі.
Будь же, рідна Україно,
Під гербом цим вільна й сильна.
Хай про тебе в цілім світі Знають всі: дорослі й діти.
Вчитель: — Поміркуйте, чому саме тризуб вважають гербом України?
Діти. Можливо, це пов’язано з магічним числом «три».
Вчитель: Де ми з вами зустрічали це число?
Діти. У казках: три дороги, три сини, три бажання, три богатирі.
Вчитель. Так, у тризубі відображена триєдність життя. Це батько, мати, дитя, які символізують собою силу, мудрість і любов, тому що тато — найсильніший, мати — найдобріша, наймудріша, а дитя — це плід любові.
Фізкультхвилинка
Українці, на зарядку!
Всі шикуйтесь за порядком!
І крокуйте раз, два три,
(кроки на місці)
Руки вгору підняли.
(Підняти руки через сторони вгору.)
Виправляємо хребет,
Лікті зводимо вперед.
(Звести лікті та розвести їх.)
Руки на пояс, так тримати,
Будем вставати та присідати.
(Присідання.)
Вчитель:А які пісні ви знаєте?
Діти. Народні і авторські. Це коли слова пише одна людина.
Вчитель. Які за характером бувають пісні?
Діти. Жваві, радісні, сумні, спокійні, веселі.

Вчитель. А ще є урочисті пісні. До урочистих пісень належить гімн. Слово «гімн» прийшло до нас із грецької мови, і перекладається воно як «похвальна пісня».
Гімном України є пісня «Ще не вмерла Україна». Слова Гімну написав поет Павло Чубинський, а музику — композитор Михайло Вербицький.
Учень 3
Лине пісня незабутня, горда, величава.
В ній — надія на майбутнє, України слава.
Нею сонце зустрічає нашу Батьківщину,
День новий розпочинає — сильна, неподільна.
До нових здобутків кличе пісня Україну,
А зовуть її велично всі Державним Гімном.
Вчитель. Слухати Гімн треба стоячи, мовчки, з гордо піднятою головою.
Ми ознайомилися з трьома державними символами України.
ЛЕГЕНДА
ПРО СИМВОЛИ УКРАЇНИ
Колись давно жила жінка, і мала вона трьох синів. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти світом прославляти свою матір. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали першому синові ім’я Тризуб.
Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала синьо-жовтий одяг. Одержав середній син ім’я Прапор. Своїми звитяжними справами прославив він матір.
А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І отримав син за свій джерельний голос і спів ім’я Гімн. І з того часу ідуть поруч троє братів — Тризуб, Прапор і Гімн — і прославляють неньку. І там, де вони проходять, лунає урочиста пісня. Герб, Прапор, Гімн — це діти, три основні національні символи України. Золотий тризуб на блакитному тлі — символ влади. Герб — це частина корони, яку носив київський Князь. А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважали числом казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя — це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.
Ми, українці, маємо і національні символи.
Робота з картками.
Вчитель пропонує дітям розглянути малюнки й обвести олівцем все, що належить до національних символів українського народу.
Вчитель: Україна –це край, де ми народилися ,живемо ,де жили наші пращури.Ми всі повинні любити нашу рідну Україну ,бути патрвотами своєї Батьківщини . Наостанок я хочу разом з вами переглянути кліп ,у якому відображено усю красу ,велич ,могутність нашої України .
(перегляд кліпу Асоль)





   Єдина класна година                            на тему:

«ЗАХИСНИК ВІТЧИЗНИ - ЦЕ ЗВУЧИТЬ ГОРДО!»

(До дня захисника Вітчизни)

                                                

Мета: розповісти учням про основні факти з історії, які пов'язані з військом, армією, Збройними силами України, виховати в них почуття патріотизму.

Вчитель: Я пропоную вам сьогодні коротко переглянути сторінки історії, які пов'язані з військом, армією, Збройними силами.

Епіграфом нашої виховної години будуть такі слова: «Любов до Вітчизни і любов до людей - ось два стрімкі потоки, які зливаючись, утворюють могутню річку патріотизму».

Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна... Які це прості й разом із тим прекрасні і святі для нас слова. Велика і священна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях її кращих синів і дочок. Україна - країна смутку і краси.

Історія народу, як життя людини, має героїчні й трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. Багато випробувань випало на долю нашого народу. Русь-Україна - це наша споконвічна прадідівська земля. Вона відома світові рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною воєнною звитягою в обороні своїх прав і милосердям до скривджених.

Проте сусідні держави завжди зазіхали на наші багатства, йшли війною, грабували й віками тримали в ярмі. Віками наш волелюбний народ боровся з татарськими ордами, турецькими яничарами, польськими та російськими загарбниками.

Історії ж бо пишуть на столі,

Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем.

Піснями і невільницьким плачем.

Л. Костенко

Територія України - категорія історична. На її сторожі стоїть закон і Збройні сили України, весь український народ. Україна неподільна. Кожна п'ядь української землі окроплена кров'ю мільйонів і мільйонів наших предків, які захищали рідний край від численних орд, загарбників, зайд, окупантів. Тому українська земля свята. За неї віддали життя найславетніші лицарі, без яких Україна давно загинула б. Згадаймо хоча б січовиків-полководців, мудрих державних діячів, організаторів народного війська: Северина Наливайка, Петра Сагайдачного, Байду Вишневецького, Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Максима Залізняка і ще багато мільйонів простих українців, які, можливо, не були героями, проте віддавали нашій Батьківщині свої серця і життя. Землею клялися, як чимось святим. Клятва та найстрашніша, коли при її проголошенні цілують землю. Візьму грудочку твоєї землі, притулю до серця, приголублю, бо була ти завше під чужим чоботом, не жаліли тебе.

Здавна народження сина вважалося щастям у сім'ї - бо народився помічник батькові, який допоможе працювати на полі. Однак із перших днів матір огортали сум і тривога за майбутнє своєї дитини, адже його чекали: війни, муштри, повернення каліки, або й зовсім не вертались, поклавши десь голови у битвах.

Ті тисяч - тисячі могил,

Ті тисяч - тисячі калік.

Все виплатиться згодом!

І з них народ вогонь до жил

Зачерпуватиме повік,

Бо став від них народом!..

Перша світова війна, січові стрільці, Збройні сили України в період національно-визвольної боротьби 1917-1920 рр.

(Звучить музика «Друзья однополчане» ). Пам'ять! Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам'ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Поминальний дзвін та тепло свічки? Про що ти задумався, ветеране? Які сторінки твого життя гортає пам'ять, від чого стікає кров'ю твоє наболіле серце? Не йдуть із пам'яті скалічені душі людей, не залишають серце полеглі побратими. І гортає пам'ять свої жалобні сторінки.

Ніхто не забутий,

На полі ніхто не згорів.

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять людей

І живуть матері,

Доти й сини, що спіткнулись об кулі,

Живуть.

Велика Вітчизняна... Давно заросли травою окопи. Давно сіють пшеницю на землі, яка горіла й стогнала. А люди... Людям досі болять завдані війною рани. Вона такий лишила слід і скільки в землю положила... Лише на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл. Скільки горя, мук, крові, життів людських за цими цифрами. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Все витримали і перемогли. Перемогли тому, що відстоювали право на життя. Чудеса мужності, стійкості і героїзму виявив наш народ. Як дорого коштує Перемога!

У свята Перемоги три кольори. Перший колір --- червоний. Колір крові гарячої, якою полито кожний клаптик землі. Другий колір - розквітлого саду. Білопінний його прибій, як найсвітліші сни солдатські, що ожили! Третій колір - колір вдовиних хусток. Якби вітром зірвало їх раптом із сивих голів матерів і дружин солдатських, закрили б вони усе небо чорними птахами невимовного горя.

Війна. Чужа. Неждана.

Непотрібна.

Геройство. Біль. Дочасна сивина.

Прокляття чаша випита до дна.

Жорстока тиша.

Вибухоподібна.

П. Поліщук

Афганістан... Афганська війна.., брудна, неоголошена... Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика. 160 тисячам наших земляків судилося пройти це випробування. 3383 з них повернулися додому у цинкових трунах, 12 тисяч залишилися інвалідами, понад 100 тисяч живуть і житимуть з невиліковними хворобами.

Вічним сном воїн спить,

Спить герой у землі,

Спить солдат у імлі,

Він лиш двадцять прожив,

Він страждав і любив,

І життя цінував.

Не одним сивим пасмом закосичена дата — 15 лютого 1989 р., день, коли закінчилася для народів колишнього СРСР десятирічна кривавиця трагічної війни в Афганістані. Посивілі до строку молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки крейдяний пил і пісок осіли в молодих чубах воїнів-інтернаціоналістів.

Очі туманить ядуча сльоза.

Руки скувала утома,

Палить їй душу афганська гроза –

Син не вернувся додому.

В неї він був ясночолий, як світ,

Сонячно так усміхався,

Ще й 20-ти не було йому літ,

Юним навік і зостався.

Ясеночки! Синочки! Сини!

Колосочки вкраїнського поля.

Скільки ж вас не вернулось з війни? Скільки гибіє ще у неволі.

Роки летітимуть, мов журавлі.

Та не полегшає втрата,

Доки ходитиме по землі

Мати солдата.

Закінчилася та війна. Летять, відлітають у вічність роки. Але скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам'яті імена загиблих воїнів...

(Звучить музика «Мати»).

Старенька мати йде до свого сина,

Гранітні плити плачуть під ногами,

Стукоче серце в грудях, ниє спина... –

Синочку, рідний, йди в обійми мами.

Тече сльоза і падає на плечі.

Із стелі очі дивляться хлоп'ячі,

Їм тільки жити, жити і творити,

Вони ж навіки залишаються дитячі

Стоїть старенька, плаче. Ні, ридає...

Перед очима в неї похоронка,

І бій, що котрий день вже не згасає,

І у землі пекуча та воронка.

·         Синочку, рідний, чуєш, як курличуть,
А ти лежиш, в холодній цій землі.

·         Я чую, мамо, чую як співають
У синім небі, сумно журавлі.

Вони ж тебе до себе, синку, кличуть,

А ти лежиш в холодній цій землі.

Я чую, мамо, чую як співають

Мені над Україною пісні.

Ти не журись, я крила розпростаю

І прилечу до тебе уві сні.

Вкраїнським рушником зітру сльозину

І поцілую в сивеє чоло.

- О, синку рідний, мій єдиний сину,

Як хороше мені б тоді було!

Стоїть старенька мати на могилі,

І навіть квіти плачуть мовчазні.

Від сина погляд відвести не в силі,

А син довічно житиме у сні.

(Звучить мелодія «Гей, плине кача…»)

Революція гідності. Жертви Майдану, Небесна сотня… Зараз наша держава переживає не найкращі часи. В Донецькій та Луганській областях лунають постріли й вибухи. Гинуть наші солдати, плачуть матері , дружини, діти. Є жертви і серед мирного населення. Та наші захисники боронять нас з вами, щоб ми мали змогу вчитися, працювати, спокійно жити. Давайте вшануємо пам'ять всіх тих, хто загинув за нашу країну хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Про створення Збройних сил України Верховна Рада прийняла постанову 6 грудня 1991 року, в рік, коли Україна проголосила свою незалежність.19 жовтня 1993 р. Верховна Рада постановила вважати 6 грудня святом - Днем Збройних сил України. Указом Президента України П. Порошенка день 14 листопада проголошено як День Захисника Вітчизни. Я дуже хочу, щоб ви зрозуміли і запам’ятали на все життя, що бути захисником Вітчизни є почесним обов’язком кожного громадянина. Захисник Вітчизни – це звучить гордо!